| Форма входу |
|
 |
| Меню |
|
|
| Календар |
| « Квітень 2024 » | | Пн | Вт | Ср | Чт | Пт | Сб | Нд | | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | | 29 | 30 |
|
|
|
«Я чекаю на тебе, щоб вислухати, допомогти, підтримати!»
Всесвіт безмежний.
У ньому багато яскравих зірок.
І одна, з них, це ти!
Унікальна, неповторна, Людина!
З Вами завжди рада поспілкуватись :
Мироненко Ольга Олександрівна
Практичний психолог Корсунь-Шевченківської ЗСШ І-ІІІ ст. №5.
Освіта вища, закінчила Ніжинський державний університет ім. Миколи Гоголя.
Спеціальність за дипломом – практичний психолог, соціальний педагог.
Стаж роботи – 10 років.
У багатьох людей в житті виникають труднощі. Особливо складно переживати такі моменти дітям. Саме для психологічної допомоги учням, батькам, педагогам в ЗСШ І-ІІІ ст. №5 працює практичний психолог – Мироненко Ольга Олександрівна.
Ви можете звернутися до неї особисто. Якщо Вам вдається вирішити свої проблеми самостійно - це чудово, якщо потребуєте допомоги професіонала - Ви можете прийти до Ольги Олександрівни з 8.30 год. - 17.00 год. (понеділок - п’ятниця).
Якщо Вам важко розповісти про свої проблеми в особистій зустрічі, для Вас створена електронна Скринька Довіри, до якої Ви можете надіслати своє повідомлення за адресою OlgaMuronenko@ukr.net, задати питання чи звернутися по консультативну допомогу, а практичний психолог в межах особистої компетентності надасть Вам необхідну допомогу та підтримку.
Основною метою роботи практичного психолога у початковій школі є:
- створення умов для розвитку пізнавальних можливостей і формування пізнавальних інтересів;
- формування позитивного психологічного клімату учнівського середовища як основи формування позитивного «Я» - образу та самосприйняття учня;
- забезпечення гармонійного співвідношення між вимогами до інтелектуальних, навчальних умінь молодшого школяра і його психофізіологічними можливостями;
- виявлення варіантів шкільної та сімейної дезадаптації, причин неуспішності тощо.
Психолог спостерігає за поведінкою, спілкуванням школярів; консультує дорослих з проблем розвитку дитини у молодшому шкільному віці; розповідає, як запобігти нервовим перевантаженням, як досягти порозуміння між батьками і дітьми.
Основною метою роботи психолога у середній школі є:
- сприяння у формуванні абстрактно-логічного, теоретичного мислення як основи для подальшого розвитку свідомості, самопізнання;
- розвиток емоційно-вольової сфери учнів;
- вивчення навчальних мотивів, інтересів, здібностей, рівня досягнень та самооцінки;
-
Практичний психолог вивчає особливості розвитку мислення, уваги, пам’яті та пізнавальної сфери, сприяє індивідуалізації роботи з учнями, рекомендує, як краще організувати навчальну роботу, охопити великий обсяг інформації.
Психолог також вивчає рівень розвитку класного колективу, особливості його становлення, структуру стосунків, виявляє лідерів, надає психологічну допомогу тим учням, які не почуваються у колективі емоційно комфортно. Саме ця інформація психолога допомагає педагогам будувати стратегію роботи з певним класом.
- сприяння у формуванні статево рольової ідентифікації, соціометричного статусу учня.
Основною метою роботи психолога у старшій школі є:
- створення умов для формування зрілої особистості з розвинутим самоусвідомленням як основи для дальшого життєвого та професійного самовизначення;
- забезпечення умов для розвитку рефлексивної свідомості і позитивної «Я»- концепції;
- вивчення рівня сформованості професійних планів на майбутнє;
-
Емоційний стан учня, його спроможність долати труднощі, ставити цілі та реалізовувати їх, відчуття успіху є важливим напрямом як психодіагностичної, так і корекційної роботи психолога. Суттєва увага звертається на формування гендерної рівноправності та специфіку окремих професій, які тією чи іншою мірою залежать від статі людини.
Психолог застосовує різноманітні форми психологічної роботи: індивідуальні консультації з педагогами, учнями, батьками, проводить «години психолога» (тестування, анкетування, рольові ігри, казкотерапію, психокорекційні тренінги, просвітницькі виступи). Це дозволяє ефективніше допомагати учням у вирішенні їхніх проблем, налагодженні стосунків між собою, батьками та вчителями.
Психолог має прагнути до реалізації гуманних взаємин в учнівському колективі, до взаємоповаги, порозуміння, розвитку особистості кожного учасника навчально-виховного процесу школи.
Міфи про психологів
Міф 1: Психолог і психіатр - по суті, те саме.
Психіатр - це фахівець в області діагностики й лікування психічних розладів (захворювань). Використовує переважно медикаментозні методи лікування, а також різні види психотерапії. Психіатр працює з людьми психічно нездоровими, що мають серйозні відхилення в психіці. Асоціативний ряд: таблетки, палата, електрошокова терапія, маніакально-депресивний психоз... Психолог – педагогічний працівник, який одержав психологічну освіту. Психологічна - це не медична освіта, і тому психолог (на відміну від психіатра) не має права виписувати ліки. Область застосування його знань - психологічне консультування психічно здорових людей. У яких ситуаціях може допомогти психолог? При труднощах: у спілкуванні, у прийнятті рішень, у взаєминах; при стресах і психологічних травмах: розлучення, смерть близького, фізичне або моральне насильство... Психотерапевт – фахівець (психолог), що надає допомогу найчастіше нефармакологічними методами. Спрощено кажучи, психолог-психотерапевт - людина, що опанувала один з напрямків поза медичної психотерапії. Психотерапевти працюють як із психічно здоровими людьми, так і з людьми в «пограничних станах» , тобто в станах на грані здоров'я й захворювання (неврози, депресії...). Психотерапевт використовує певні психотехніки, щоб допомогти клієнтові вирішити його проблему.
Міф 2: Психолог вирішує за людей їхні проблеми.
Аж ніяк. Психолог лише створює такі умови, при яких людина сама виявляється здатною вирішити свою проблему. Сюди ж варто додати, що психолог працює тільки з людиною, яка особисто звернулася за допомогою. І допомогти він може тільки в тому випадку, коли клієнт готовий до зміни себе, а не навколишнього світу. Психолог не відповідає на прохання типу: «Допоможіть вивести мого чоловіка на чисту воду»; «Що мені зробити, щоб дочка перестала зустрічатися з тим хуліганом»; «Зробіть так, щоб шеф підвищив мені зарплату» і т.д. Тут як в анекдоті : - Раніше я дуже переживав із приводу свого великого носа й ластовиння. - А тепер що, сходив до пластичного хірурга й зробив операцію? - Ні, сходив до психолога - і перестав через це переживати. Не треба операцій. Спробуйте змінити себе.
Міф 3: Психолог бачить людей наскрізь.
Існує думка, що якщо людина - психолог, вона відає ледве не всі таємниці буття, людської природи і здатний ледь не пророкувати майбутнє. Це занадто перебільшений погляд на речі. Насправді, психолог здатний у деякій мірі прогнозувати можливі дії тієї або іншої людини в тій або іншій ситуації. Для цього потрібні більш або менш цілеспрямовані зусилля: визначення особливостей темпераменту й характеру людини, аналіз ситуації, у якій ця людина перебуває, події чи ситуації минулого й т.д.
Міф 4: Психолог володіє надзвичайними здібностями.
Ясновидство, відкриття третього ока, одержання інформації з космосу... Все перераховане вище не відноситься до області психологічних знань, і не входить до числа дисциплін, що вивчаються психологом у ВУЗі. Надзвичайні здібності вивчає наука парапсихологія. Приставка «пара» означає «біля». Це є область навколо психологічних знань. Проте сам психолог, як і будь-яка людина, може вірити або не вірити в подібні явища. Але якщо він їх практикує, він займається парапсихологією. Поза або замість власне психології. Або ж займається шарлатанством.
Міф 5: Психолог може вирішити всі проблеми.
Варто знову ж зазначити, що психолог не вирішує проблеми своїх клієнтів, а допомагає їм самим знайти вихід. Імовірність рішення певної проблеми за допомогою психолога залежить від безлічі факторів. Це й фактори, що залежать від психолога, наприклад: рівень його підготовки (і справа не тільки в тім, скільки ВУЗів і курсів закінчив або книг прочитав, а скільки із усього цього зрозумів; його особисті якості, важливі для професійної діяльності (уміння слухати, уміння почувати емоційний стан клієнта, інтуїція, реактивність...).
Фактори, що залежать від клієнта: усвідомлення своєї відповідальності за те, що відбувається; готовність разом працювати над проблемою й готовність до роботи над собою; ступінь чесності й відкритості перед психологом. Найкращих результатів можна досягти, коли клієнт і психолог зуміли встановити довірливі стосунки, і обоє зосереджені на роботі над певною проблемою. Краще, коли клієнт вибирає собі психолога. Продуктивна робота неможлива без взаємної симпатії. У той же час, психолог має право відмовити в консультуванні певному клієнтові. Причиною тому можуть бути різні обставини. Наприклад, психолог не може консультувати клієнта, якщо його проблема має схожість із проблемою самого психолога (див. міф №7) або психолог не спеціалізується на даній тематиці (який би не був професіонал, охопити все поле людських проблем досить складно). Психолог також може направити людину до іншого фахівця: лікаря, психіатра або його колега, що працює з подібними питаннями.
Міф 6: Послуги психолога – для психічно нездорових людей.
Звернення за допомогою до психолога - не є ні показником слабості, ні знаком психічного нездоров'я. Як уже було відзначено, психологи працюють зі здоровими людьми. Однак час від часу всі люди потребують підтримки й допомоги зі сторони. У нашій культурі ще не прижилася традиція звертання до психологів. Замість цього заведено приходити за допомогою до друзів або заливати проблеми алкоголем. Нерідко можна почути «Що я - псих, чи що, щоб по психологах ходити?». Вибір завжди за людиною. І справжній психолог не нав'язує своїх послуг. Ініціатива завжди повинна виходити від людини, що бажає одержати консультацію.
Міф 7: У психолога не може бути своїх проблем.
Якби ж! Але психологи - теж люди. Не будемо про це забувати. Сказати, що в психолога не може бути особистих проблем, це однаково, що сказати, що лікар-терапевт не може простудитися, а травматолог - зламати ногу. Найчастіше, психолог здатний більш ефективно вирішувати свої проблеми. Але вони в нього теж можуть бути й навіть повинні бути, тому, що на помилках учаться. І, на жаль, найчастіше тільки на своїх власних. Психологи також можуть звертатися до своїх колег за допомогою. І в цьому немає нічого негожого. Адже мудрість складається не стільки в тому, щоб всі проблеми вирішувати самому, скільки в тому, щоб вирішити їх найкращим способом і з найменшими витратами нервової системи. Упевненість у собі - це здатність як надавати допомогу тоді, коли ти можеш допомогти, так і попросити про неї тоді, коли самому тобі це не під силу.
Міф 8: Психологи - безвідмовні добряки, готові допомагати усім, у будь-який час, при будь-яких обставинах.
Деякі люди думають, що психологи - свого роду месії, що відчувають потребу віддати життя на служіння людям, і жертвувати собою заради всіх і вся. Насправді, психолог - це професія. І хоч вона й пов'язана з наданням підтримки й допомоги людям, психолог зовсім не зобов'язаний перетворювати свою професійну діяльність у стиль життя. Психолог - це не та людина, що буде потaкати всім людським капризам і слабостям, не той, хто обов'язково підставить іншу щоку. Саме психолог краще всіх знає, що він має право бути самим собою, точно так само, як і всі інші люди.
Міф 9: Психолог здатний дати таку пораду, що відразу вирішить мою проблему.
Психологи не дають порад. Поради можна одержати де завгодно, люди дадуть вам пораду в будь-який час, зовсім безкоштовно й з великим задоволенням. Професійний психолог не стане радити вам навіть за гроші. Порада дається з позиції людини, що радить вам. Як правило, вона передбачає, що людина видає вам рецепт, заснований на його власних судженнях і його особистому досвіді. У пораді найчастіше ховається або прямо говориться фраза «Я б на твоєму місці...». Тільки справа в тому, що порада гарна для того, хто її дає. Саме цій людині легко її виконати, і саме в цієї людини є всі потрібні якості, щоб втілити цю пораду в життя. У людини, що слухає пораду, усього цього може й не бути. Тому психолог не дає порад. Тільки сама людина знає, що для неї є кращим. Психолог лише намагається допомогти людині знайти в собі самому цей вихід, побачити його й усвідомити.
|
|
